Новини

  • Новації Митного кодексу України

    Мабуть, одним з основних факторів, що визначають обсяг декларованих відомостей, обмеження у використанні товарів, а також необхідність сплати податків, є митний режим товарів.

    Що ж таке митний режим? Митний кодекс визначає це поняття як комплекс взаємопов’язаних правових норм, які відповідно до заявленої мети переміщення товарів через кордон України встановлюють митні процедури щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування та їх використання після митного оформлення.

    Як і раніше в Кодексі передбачено 14 митних режимів (з урахуванням поділу тимчасового ввезення та вивезення в окремі режими), кожен з яких декларант має право вибрати самостійно. Декларант також має право змінити митний режим, в якому перебувають товари, за умови дотримання правил і обмежень, передбачених для нового режиму.

    Більш детально хотілося б зупинити увагу на тих режимах, застосування яких зазнало найбільшу кількість змін і новацій у світлі нового Митного кодексу України.

    Реімпорт / реекспорт

    Перш за все, відзначимо, що згідно оновленої редакції Кодексу є всі підстави для відродження таких режимів, як реімпорт і реекспорт. Слід зазначити, що незважаючи на їх теоретичне існування з давніх часів, режими практично не застосовувалися. Дія цих режимів пов’язано в першу чергу з можливістю звільнення / повернення мит залежно від первинного переміщення товарів. На практиці митні органи часто вимагають сплати імпортних податків при реімпорті. У такій ситуації простіше було розмістити товари в режимі імпорту, не покладаючи на себе додаткових обмежень щодо дотримання режиму.

    Повернення сплачених імпортних мит при розміщенні товарів у режим реекспорту в принципі не був передбачений положеннями Митного кодексу.

    Тимчасове ввезення / вивезення

    Велика кількість питань виникає при розміщенні товарів у режимі тимчасового ввезення. Правила застосування цього режиму пройшли в Україну довгий шлях трансформацій. З 2004 року Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція). Разом з тим національне законодавство, зокрема попередня редакція Митного кодексу, найчастіше, не узгоджувалося з положеннями Конвенції. Мова йде про численні випадки сплати в повному обсязі імпортних мит і податків з тимчасово ввезених товарів. Даний підхід абсолютно не відповідав самій суті режиму, оскільки повна сплата мит та податків фактично дає підстави для випуску товарів у вільний обіг без будь-яких зобов’язань зворотного ввезення / вивезення.

    Крім того, багато положень Конвенції були імплементовані зовсім недавно. Серед таких, норми, що регламентують використання гарантійного документа – карнета А.Т.А., а також можливість часткового звільнення від сплати податків стосовно товарів, що не задовольняють умови повного звільнення.

    У такій ситуації Митний кодекс покликаний поставити фінальну крапку в гармонізації національного законодавства та міжнародних правил. І для цього дійсно є передумови. Наприклад, у частині повного звільнення від сплати імпортних митних платежів Кодекс містить відсилочну норму, яка передбачає, що повністю звільняються товари на умовах, передбачених додатками B.1 – B.9, C і D Стамбульської конвенції.

    Серед неприємних нововведень Кодексу – обов’язкове застосування фінансових гарантій на весь термін дії режиму тимчасового ввезення з повним звільненням від сплати податків. Надання таких гарантій, безсумнівно, спричинить певні фінансові витрати для підприємств, що користуються даними режимом.

    На підтвердження гармонізації національного законодавства та міжнародних правил в частині повного звільнення від сплати імпортних митних платежів Кодекс містить відсилочну норму, яка передбачає, що повністю звільняються товари на умовах, передбачених Стамбульською конвенцією

    Митний склад

    Передбачені суттєві нововведення і для режиму митного складу. Наприклад, Кодекс дозволяє тимчасово випускати товари, що знаходяться в даному режимі, з дозволу митного органу на термін до 45 днів. Не секрет, що і раніше товари, що знаходяться в режимі МЛС, використовувалися у господарській діяльності окремих підприємств у міру потреби. Але відсутність правових підстав для цього успішно замінювалося “лояльністю” місцевих чиновників. Тепер же обсяг такої “лояльності” може бути значно скорочений.

    Крім того, новий Митний кодекс прямо передбачає можливість передачі права власності на товари, поміщені в даний митний режим. Відсутність такої норми на практиці дозволяло митним органам розглядати продаж товарів, розміщених на митному ліцензійному складі, як неправомірні дії з товарами, що перебувають під митним контролем.

    Джерело тут.

    Переглядів: 1266 Теги: , повернутись
    12 Червня 2012