Новини

  • Нововведення в процедурі реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності

    16 червня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням" (далі – Закон), яким внесено зміни до деяких законів України щодо удосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням.
    Зокрема, коментованим Законом передбачено, що рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність чи користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності вже зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
    У разі продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах державна реєстрація права держави або територіальної громади на них здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом, документації із землеустрою, по якій здійснюється їх формування, до проведення таких земельних торгів.
    Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, сформовані із земель державної або комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно з державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
    При наданні в постійне користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права постійного користування такими земельними ділянками.
    У разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов’язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.
    Зазначені зміни внесено до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
    Законом також вносяться зміни до п. 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та до ЗУ "Про Державний земельний кадастр".
    Так, внесеними змінами передбачено, що якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 01.01.2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки — зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа і стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 01.01.2013 року в порядку, встановленому законом.
    Крім того, встановлено, що отримання відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна в процесі державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, яке набуто відповідно до коментованого Закону, здійснюється безоплатно.

    Переглядів: 2590 Теги: , повернутись
    26 Червня 2013